Питання-відповіді Інтерв'ю Всі записи

1

³
історик
Тема: Антропологічні дані щодо жителів Монастирчан
Указана антропологічна характеристика стосується населення Монастирчан 1 половини ХХ ст.
Серед селян переважали люди середнього (160 см) та високого (170 см) зросту, низькорослих було мало. Головно зустрічалися люди середньої статури, дуже худі та повні були рідкістю. Загалом населення було здоровим.
З-поміж корінних монастирчанців у чоловіків переважало темно-русяве волосся, у жінок – світло-русяве чи попелясте. Очі були нормального розміру та розрізу (рідко - вирячкуваті), переважно чорні чи карі. Вуха головно мали довгасті раковини (зрідка - лапаті), у декого не було мочок. Носи траплялися найчастіше звичайні або кирпаті, з опуклими спинками, рідше – довгі, горбаті. Роти також були середньої ширини, зрідка – з широкими губами, підборіддя - округлі. Зуби колись переважно були міцні, здорові. Траплялися люди з виступаючими щелепами.
Обличчя переважали круглі, голови – великі, з низьким чи звичайним чолом. Руки і ноги, долоні та ступні були пропорційними, середнього розміру (у чоловіків - більші). Пальці переважали досить грубі – від повсякденної роботи.
Хода монастирчанців була рівна, без гоцання, оскільки село стояло на рівному місці. Розмовляли у звичайному темпі, іноді – повільно.
Частини тіла та внутрішні органи носили переважно загальновідомі назви, хоч траплялися й архаїзми чи іншомовні запозичення: губи – ва́рґі, обличчя – твар, скелет - о́ґлонц, нутрощі – бе́бехі і т.п.
В останні десятиліття в результаті змішаних шлюбів антропологічний тип монастирчанців дещо змінився – головно якісно, хоча загалом зберіг більшість наведених вище рис.
Порівняльний аналіз різних аспектів матеріальної та духовної культури населення Монастирчан і гуцулів дає підстави стверджувати, що воно належить до етнічної території Бойківщини (зокрема зневіру монастирчанці виражають вигуком “ой бойє́!”, який більшість учених вважають головною ознакою належності до бойківської етнічної групи). Умовна ж межа між Гуцульщиною та Бойківщиною на Богородчанщині проходить через Солотвин.


1 липня 2008


1


  Закрити  
  Закрити